Лікування метадоном.

Примінення метадону в лікуванні героїнової залежності.

Метадон є синтетичним опіумним речовиною, який спочатку був розроблений німецькими фахівцями (1937) – як засіб від головного болю і спазмів, що володіє знеболюючими властивостями, на противагу героїну – викликає зайву ейфорію.

На даний момент – метадон застосовується, переважно в замісної терапії, полегшення гострий період абстиненції – при лікуванні наркоманії та залежності в цілому. Даний препарат приймає участь в двох основних програмах лікування наркоманів:

  • Як медичний препарат в полегшення фізичної ломки від інших подібних «повільних» наркотиків – так як впливає на ті ж рецептори, що і більшість аналогів (ширка, героїн, і т. д.). Блокуючи всі основні симптоми прояву опіумної залежності – речовина позбавляє «морфіста» «почуття голоду», тільки лише на біологічному рівні.

  • В «метадонової програми», де держава сама забезпечує наркоману «безпечну зону» для вживання. В основному це діляться для того, щоб убезпечити здорової людини від залежного, як на психологічному, так і на фізичному рівнях:

В країнах, де застосовується дана методика були помічена результативність – в плані скорочення злочинності (особливо в бідних районах).

 На соціальному і психоемоційному рівнях програма може дати шанс наркоману – зрозуміти всю широту своєї проблеми і нікчемності (правда ймовірність вкрай мала), так як проблема пошуку наркотику вже не займає основну частину його життя.

Наслідки ломки від метадону – ломота в суглобах і нестерпні болі.

Вплив метадону на людський організм на багато разрушительней, ніж наприклад – від того-ж героїну:

  • В першу чергу він вимиває кальцій з усіх кісток і кісткового (звідси і нестерпна ломота в суглобах після «скасування»).

  • Чи порушує нормальний обмін речовин (повністю позбавляючи людину сексуального лікування) і роботу печінки.

  • І найнебезпечніше – це те, що подібний наркотик переважно впливає на дихальні центри в головному мозку. Часто виявляються труднощі в диханні, а якщо переборщити з дозуванням – то все може закінчиться смертю (неможливості самостійно дихати).

Також варто відзначити – що все відчуття і симптоми «метадонової ломки», хоч і приходять лише через 1-2 тижні – при цьому виявляють в 10 разів яскравіше, ніж від героїнової. Більшість наркозалежних кажуть: «Про нестерпного болю і ломота в суглобах, яка не можна порівняти ні з якими наслідками прийому інших опіумних наркотиків.

Можна навіть поділити метадонову ломку на таки основні етапи і зовнішні прояви:

  • Різні психічні розлади, буквально через добу після відмови від речовини – починаючи від параної і нав’язливих думок, закінчуючи неприйнятими тілесними відчуттями і панікою.

  • З боку психосоматики – це підвищення температури і тиску в тілі – нудота, задишка, спазми .

  • Через 5-7 днів ефект скасування найбільш яскраво виражений – маячний стан сильна слабкість і нестерпна ломота, про яку говорять усі залежні від метадону.

  • Від 7-14 днів -людина ще періодично спить, але сон при цьому дуже нестабільний і бурхливий – т. Е. – фаза глибокого сну вже повністю відсутня.

  • Починаючи з 14 дня і закінчуючи 3-4 тижнем фізична залежність йде на спад, але сон повністю порушений і людина практично не спить без снодійного.

Етапи лікування метадонової залежності.

Самостійно «підлікуватись» вдома від метадонової залежності вкрай складно і малоймовірно, так-як етап «ломки» проявляє себе найбільш сильно, на відміну від інших аналогів (героїну, ширки ). Легше і швидше буде просто призначити консультацію з грамотним фахівцем – який зміг би призначити комплексне лікування (психологічна залежність проявляє себе найбільш яскраво лише через місяць).

Протягом лікування метадонової залежності є і свої нюанси, і етапи:

  • Перший етап – починається з медикаментозної детоксикації організму – це комплекс препаратів різного впливу, націлених на одне – зняття важких симптомів «ломки» від наркотику.

  • Другий етап – також медикаментозно усувається гострий брак вітамінів, переважно таких, як: кальцій, мультивітаміни, ноотропи, гепатопротектори …

  • Третій етап – це вже психотерапія і різні практики, пов’язані з роботою над свідомістю і особистістю.

  • Четвертий етап одужання вже залежить від самого наркомана, так як йому належить власноруч створити собі чіткі установки і рецепти: «Як підтримувати свою тверезість».

Так що з усього перерахованого вище можна зробити висновок про те, що остаточну крапку в лікуванні наркоманії та залежності лежить на плечах самого ж залежного. Як там кажуть: проблема потопаючого – справа рук самого потопаючого.

Ответить